допризивник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | допризивни́к | допризивники́ |
Р. | допризивника́ | допризивникі́в |
Д. | допризивнико́ві допризивнику́ |
допризивника́м |
З. | допризивника́ | допризивникі́в |
Ор. | допризивнико́м | допризивника́ми |
М. | допризивнико́ві допризивникі́ |
допризивника́х |
Кл. | допризивнику́ | допризивники́ |
до-при-зив-ни́к
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікси: до-при-; корінь: -зив-; суфікс: -ник.
Вимова
ред.- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- те ж саме, що допризовник. ◆ Ст. 32. Про обов'язкову ліквідацію неписьменности осіб, віком 18-19 років, допризивників та осіб змінного складу територіяльних частин Робітничо-Селянської Червоної армії Джерело — Збірник Законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1929 рік / Робітничо-Селянський Уряд України, Рада Народних Комісарів УРСР. – Харків: Юридичне видавництво Народного комісаріата юстиції УСРР, 1929. – 512 с..
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |