дияконник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дия́конник | дия́конники |
| Р. | дия́конника | дия́конників |
| Д. | дия́коннику дия́конникові |
дия́конникам |
| З. | дия́конник | дия́конники |
| Ор. | дия́конником | дия́конниками |
| М. | на/в дия́коннику | на/в дия́конниках |
| Кл. | дия́коннику* | дия́конники* |
ди-я́-кон-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -диякон-; суфікси: -н-ик.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- церк. одне з приміщень ризниці, розташоване у південній частині вівтаря або під вівтарем. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
- захристія, паламарня, мала ризниця, частково: ризниця
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від διακονικόν
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |