дияконник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | дия́конник | дия́конники |
| Р. | дия́конника | дия́конників |
| Д. | дия́коннику дия́конникові |
дия́конникам |
| З. | дия́конник | дия́конники |
| Ор. | дия́конником | дия́конниками |
| М. | на/в дия́коннику | на/в дия́конниках |
| Кл. | дия́коннику* | дия́конники* |
ди-я́-кон-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -диякон-; суфікси: -н-ик.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- церк. одне з приміщень ризниці, розташоване у південній частині вівтаря або під вівтарем. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
ред.- захристія, паламарня, мала ризниця, частково: ризниця
Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
ред.Від διακονικόν
Переклад
ред.| Список перекладів | |
| |