десятуха

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	десяту́ха	десяту́хи
Р.	десяту́хи	десяту́х
Д.	десяту́́сі	десяту́хам
З.	десяту́ху	десяту́хи
Ор.	десяту́хою	десяту́хами
М.	десяту́́сі	десяту́хах
Кл.	десяту́хо*	десяту́хи*

де-ся-ту́х

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -десят-; суфікс: -ух; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  [[Media:|вимова]]^{?, [[:Файл: |файл]]}
• УФ: [д е^и с’ а т ý х а]

Семантичні властивості

Значення

1. десята п'ятниця по Великодні. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Слово походить із прикметника десятий.

Переклад

Список перекладів

Джерела

Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1985. Т. 2: Д — Копці / Укл.: Н. С. Родзевич та ін. — 1985. — 572 с.