гріття
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | грі́ття | — |
| Р. | грі́ття | — |
| Д. | грі́ттю | — |
| З. | грі́ття | — |
| Ор. | грі́ттям | — |
| М. | грі́тті грі́ттю |
— |
| Кл. | грі́ття | — |
грі́т-тя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -гріт-; суфікс: -т; закінчення: -я.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дія за значенням гріти[[Категорія:Вербальні слова}}]]; те ж саме, що нагрівання. ◆ котел до гріття води , 1930 ◆ Він після того, як погрівся супроти огню, дрижав усім тілом гірше, ніж до гріття Musiĭ Kononenko, «Повісті», 1994
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |