гончарити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | гонча́рю | гонча́рїв гонча́ріла | ітиму | — |
| Ти | гонча́рш | гонча́рв гонча́ріла | гонча́рітимеш | гонча́р |
| Він Вона Воно |
гонча́ріть | гонча́рів гонча́ріла гонча́ріло | гонча́рітиме | — |
| Ми | гонча́рім ( -имо) | гонча́ріли | гонча́рітимем(о) | гонча́рмо |
| Ви | гонча́ріте | гонча́ріли | гонча́рте | |
| Вони | гонча́рть | гонча́ріли | гонча́рітимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | ячи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | гонча́рівши | |||
| Безособова форма | — | |||
гончарити (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна Відповідне дієслово доконаного виду — гончарюва́ти.
Корінь: -гончар-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- працювати як гончар. ◆ В артілі вона 【Ольга Шиян】 ліпила, обпалювала, розмальовувала горщики, гонча́рила, місила глину, а у вільну хвилину вдома ліпила свистульки — собі на втіху і людям на радість.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |