головництво
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | головни́цтво | — |
| Р. | головни́цтва | — |
| Д. | головни́цтву, головни́цтвові | — |
| З. | головни́цтво | — |
| Ор. | головни́цтвом | — |
| М. | головни́цтві | — |
| Кл. | головни́цтво* | — |
го-лов-ни́ц-тво
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -голов-; суфікси: -ниц-тв; закінчення: -о.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що кримінальний злочин; кримінальщина. ◆ немає прикладів застосування.
- істор. у Давній Русі — грошовий викуп, що його сплачує убивця (головник) родичам вбитого.
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
Холоніми ред.
- —
- —
Мероніми ред.
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |