гойдава
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | гойдава́ | — |
Р. | гойдави́ | — |
Д. | гойдаві́ | — |
З. | гойдаву́ | — |
Ор. | гойдаво́ю | — |
М. | гойдаві́ | — |
Кл. | гойдаво́* | — |
гой-да-ва́
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 1b за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -гойд-; суфікс: -ав; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- те ж саме, що гойдання. ◆ Безлюдно, гори в пошматованому прядиві хмар, сиво і мокро вони обснували по схилах ліси, море жене й жене крутогриві вали, буйок, незникний ні в яку погоду, хилитається десь серед лиснючої гойдави бурунів, пірнає та виринає між ними самотній, а тут — так само самотній на всім узбережжі — з'являється хлопчик. Джерело — Олесь Гончар Циклон.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |