гендляр
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | гендля́р | гендлярі́ |
| Р. | гендлярю́ | гендлярі́в |
| Д. | гендлярю́ гендля́ре́ві |
гендляря́м |
| З. | гендляр | гендлярі́в |
| Ор. | гендляре́м | гендляря́ми |
| М. | гендлярі́ гендляр1 |
гендляря́х |
| Кл. | гендля́рю* | гендлярі́* |
генд-ля́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -гендл-; суфікс: -яр.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто гендлює. [≈ 1][▼ 1] ◆ Тільки на розі якийсь гендляр відкрив крамницю і скуповує за безцінь коштовні речі, картини, килими та сплавляє їх фашистським генералам. Хижняк, Тамара, 1959, 103. ◆ Якось один із таких панів, — нам, простим людям, важка і назвати їх: писаки вони — не писаки, а от те саме, що гендлярі по наших ярмарках. Вечір проти Івана Купала. М.В. Гоголь.
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |