гармоніювати
Українська
ред.
Морфологічні та синтаксичні властивості ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | гармонію́ю | гармоніюва́в | гармоніюва́тиму | — |
Ти | гармонію́єш | гармоніюва́в гармоніюва́ла | гармоніюва́тимеш | гармонію́й |
Він Вона Воно |
гармонію́є | гармоніюва́в гармоніюва́ла гармоніюва́ло | гармоніюва́тиме | — |
Ми | гармонію́єм(о) | гармоніюва́ли | гармоніюва́тимем(о) | гармонію́ймо |
Ви | гармонію́єте | гармоніюва́ли | гармонію́йте | |
Вони | гармонію́ють | гармоніюва́ли | гармоніюва́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | — | |||
Дієприкм. мин. ч. | — | |||
Дієприсл. теп. ч. | гармонію́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | гармоніюва́вши | |||
Безособова форма | гармонійовано |
гармоніювати (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.
Корінь: -гармон-; суфікси: -і-юва; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- неперех. бути у відповідності з ким-небудь, чим-небудь ◆ немає прикладів застосування.
- неперех., муз. те ж саме, що гармонізувати ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: гармонізація, гармонізування, гармонічність, гармонійність
- прикметники: гармонічний, гармонійний
- дієслова: гармоніювати, гармонізувати
- прислівники: гармонічно, гармонійно
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
бути у відповідності | |
|
гармонізувати | |