Українська
ред.

Морфологічні та синтаксичні властивості ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я гармонію́ю гармоніюва́в гармоніюва́тиму  —
Ти гармонію́єш гармоніюва́в
гармоніюва́ла
гармоніюва́тимеш гармонію́й
Він
Вона
Воно
гармонію́є гармоніюва́в
гармоніюва́ла
гармоніюва́ло
гармоніюва́тиме  —
Ми гармонію́єм(о) гармоніюва́ли гармоніюва́тимем(о) гармонію́ймо
Ви гармонію́єте гармоніюва́ли гармонію́йте
Вони гармонію́ють гармоніюва́ли гармоніюва́тимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. гармонію́ючи
Дієприсл. мин. ч. гармоніюва́вши
Безособова форма гармонійовано

гармоніювати (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 2a.

Корінь: -гармон-; суфікси: -юва; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

Значення ред.

  1. неперех. бути у відповідності з ким-небудь, чим-небудь ◆ немає прикладів застосування.
  2. неперех., муз. те ж саме, що гармонізувати ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми ред.

  1. гармонувати
  2. гармонізувати

Антоніми ред.

Гіпероніми ред.

Гіпоніми ред.

Споріднені слова ред.

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

бути у відповідності
гармонізувати

Джерела ред.