галдовник
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | галдо́вник | галдо́вники |
| Р. | галдо́вника | галдо́вників |
| Д. | галдо́вникові галдо́внику |
галдо́вникам |
| З. | галдо́вника | галдо́вників |
| Ор. | галдо́вником | галдо́вниками |
| М. | галдо́вникові, галдо́внику | галдо́вниках |
| Кл. | галдо́внику | галдо́вники |
гал-до́в-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -галдовник-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- чаклун, характерник. [≈ 1] ◆ Запорожці були лицарі і великі галдовники народний переказ про козаків "Куля їх не брала"
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |