Українська
ред.

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	віщу́ю	віщува́в	віщува́тиму	—
Ти	віщу́єш	віщува́в віщува́ла	віщува́тимеш	віщу́й
Він Вона Воно	віщу́є	віщува́в віщува́ла віщува́ло	віщува́тиме	—
Ми	віщу́єм(о)	віщува́ли	віщува́тимем(о)	віщу́ймо
Ви	віщу́єте	віщува́ли		віщу́йте
Вони	віщу́ють	віщува́ли	віщува́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.	—
Дієприсл. теп. ч.	віщу́ючи
Дієприсл. мин. ч.	віщува́вши
Безособова форма	віщо́вно

віщувати (не зазначено розбиття на склади)

Корінь: -віщ-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

наперед визначати те, що буде, що станеться; пророкувати ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]}
своєю поведінкою, голосом указувати на те, що буде (про птахів) ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ немає прикладів застосування.
інтуїтивно щось відчувати ^{[≈ 3]}^{[≠ 3]}^{[▲ 3]}^{[▼ 3]} ◆ немає прикладів застосування.
бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить ^{[≈ 4]}^{[≠ 4]}^{[▲ 4]}^{[▼ 4]} ◆ немає прикладів застосування.
указувати на щось; означати ^{[≈ 5]}^{[≠ 5]}^{[▲ 5]}^{[▼ 5]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
іменники: віщатель, віщателька, віщівник, віщування, віщун, віщунка, віщунство, віщуха прикметники: віщий, віщовий, віщунський дієслова: віщати прислівники: віщо

Від ??

наперед визначати те, що буде, що станеться
Російська_ru: вещать ^(ru)

своєю поведінкою, голосом указувати на те, що буде

інтуїтивно щось відчувати

бути ознакою, прикметою того, що буде, що наступить

указувати на щось; означати
Англійська_en: mean ^(en)

віщувати