вівчар
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вівча́р | вівчарі́ |
| Р. | вівчарю́ | вівчарі́в |
| Д. | вівчарю́ вівча́ре́ві |
вівчаря́м |
| З. | вівчар | вівчарі́в |
| Ор. | вівчаре́м | вівчаря́ми |
| М. | вівчарі́ вівчарю́ |
вівчаря́х |
| Кл. | вівча́рю* | вівчарі́* |
вів-ча́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вівч-; суфікс: -ар.
Вимова ред.
- МФА : [ʋʲiu̯ˈt͡ʃɑr] (одн.), [ʋʲiu̯t͡ʃɐˈrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан ◆ немає прикладів застосування.
- той, хто займається вівчарством ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
- чабан
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- пастух
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |