вчинитися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | — | — | — | — |
| Ти | — | — | — | — |
| Він Вона Воно |
— | вчини́лося (-и́лось) | вчи́няться | — |
| Ми | — | — | — | — |
| Ви | — | — | — | |
| Вони | — | — | — | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | — | |||
| Дієприсл. мин. ч. | — | |||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
вчинитися (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, безособове, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b.
Префікс: в-; корінь: -чин-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- ◆ Та тепер рух вчинився і я мало не розбився. Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.7-8-1941-р..pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |