вухналь
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вухна́ль | вухналі́ |
| Р. | вухналя́ | вухналі́в |
| Д. | вухналю́ вухнале́ві |
вухналя́м |
| З. | вухна́ль | вухналі́ |
| Ор. | вухнале́м | вухналя́ми |
| М. | вухналі́ вухналю́ |
вухналя́х |
| Кл. | вухна́лю* | вухналі́* |
вух-на́ль
Іменник чоловічого роду, відмінювання 2с.
Корінь: -вухналь-.
Вимова
ред.- МФА : [wʊˈxnɑlʲ] (одн.), [wʊxnɐˈlʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред..jpg)
Значення
ред.- спеціальний цвях, яким прибивають підкову до кінського копита ◆ Він і тепер сидів у сідлі простоволосий, ріденький лапатий сніжок падав йому на довге волосся, падав на тихі дерева, на ще не замерзлу землю, і позаду залишалися сліди від копит, підбитих добрими японськими вухналями.
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| Список перекладів | |