вуличниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ву́личниця | ву́личниці |
Р. | ву́личниці | ву́личниць |
Д. | ву́личниці | ву́личницям |
З. | ву́личницю | ву́личниць |
Ор. | ву́личницею | ву́личницями |
М. | ву́личниці | ву́личницях |
Кл. | ву́личницю | ву́личниці |
ву́-лич-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -вулич-; суфікси: -н-иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- жін. ім. до вуличник ◆ Я зрозуміла правдивість спраглих облич, обвислих грудей в матерів, провокуючих поглядів вуличниць.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |