врем'я
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вре́м'я | времена́ |
| Р. | вре́мені | време́н |
| Д. | вре́мені | времена́м |
| З. | вре́м'я | времена́ |
| Ор. | вре́менем | времена́ми |
| М. | вре́мені | времена́х |
| Кл. | вре́м'я* | времена́* |
вре́-м'я
Іменник, неістота, середній рід, IV відміна (тип відмінювання 8°c за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -врем'-; закінчення: -я.
Вимова ред.
МФА : [ˈwrɛmjɐ] (одн.), [wremeˈnɑ] (мн.)
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. час ◆ Дівчино-серденько! Жартуй, поки є врем'я. Є. П. Гребінка, «Маківка», 1834 р. [СУМ-11]
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |