вповісти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | впові́в | впові́м | — |
| Ти | впові́в вповіла́ |
вповіси́ | *впові́(д)ж |
| Він вона воно |
впові́в вповіла́ вповіло́ |
впові́сть | — |
| Ми | вповіли́ | вповімо́ | *впові́(д)жмо |
| Ви | вповіли́ | вповісте́ | *впові́(д)жте |
| Вони | вповіли́ | вповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | впові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | впові́вши | ||
| Безособова форма | |||
в-по-ві́-сти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікс: по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [vpo'vistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- рідк. звіряти, повіряти. ◆ немає прикладів застосування.
- діал. повісти, розказати, говорити. ◆ — Йой, шо то весна!… шо то за любість — годі вповісти! Гнат Хоткевич
Синоніми
ред.- —
- повісти, сказати, розказати, розповісти.
Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Переклад
ред.| Список перекладів | |
| Список перекладів | |