виповісти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| мин. | майб. | наказ. | |
|---|---|---|---|
| Я | випові́в | випові́м | — |
| Ти | випові́в виповіла́ |
виповіси́ | *випові́(д)ж |
| Він вона воно |
випові́в виповіла́ виповіло́ |
випові́сть | — |
| Ми | виповіли́ | виповімо́ | *випові́(д)жмо |
| Ви | виповіли́ | виповісте́ | *випові́(д)жте |
| Вони | виповіли́ | виповідя́ть | — |
| Дієприкм. | — | ||
| Дієприкм. пас. | випові́(д)жений | ||
| Дієприсл. | випові́вши | ||
| Безособова форма | |||
ви́-по-ві-сти
Дієслово, доконаний вид, перехідне, окрема дієвідміна (форми наказового способу існують винятково в просторіччі).
Префікси: ви-по-; корінь: -віс-; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: ['vɪpovistɪ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. висловлювати, звіряти щось комусь. ◆ Крутояр замислився. Виповісти думки, які тіснилися в його голові, було не так легко. Вадим Собко ◆ У всьому тому не провинив Йов і не виповів нічого безумного проти Бога , «Йов 1:22»
- діал. відмовляти в чомусь. ◆ — А що, якби ви зараз, нині ще всім виповіли помешкання. Іван Франко
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
- виповісти війну — оголосити війну
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| Список перекладів | |