вилупок
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ви́лупок | ви́лупки |
| Р. | ви́лупка | ви́лупків |
| Д. | ви́лупкові ви́лупку |
ви́лупкам |
| З. | ви́лупок | ви́лупки |
| Ор. | ви́лупком | ви́лупками |
| М. | ви́лупкові ви́лупку |
ви́лупках |
| Кл. | ви́лупку* | ви́лупки* |
ви́-лу-пок
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a°^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ви-; корінь: -луп-; суфікс: -ок.
Вимова ред.
- МФА : [ˈʋɪlʊpɔk] (одн.), [ˈʋɪlʊpke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: [ВИ́ЛУПОК]
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- про дитину. ◆ Ідемо оце у ярмарок, думка, щоб на ніч і додому, бо двоє вилупків дома зосталося (Марко Кропивницький, II, 1958, 34) .
- зневажл.про людину з негативними рисами. ◆ — Ми вже довідались, хто це доказав йому… Отой канцелярський вилупок — Яшка, то, мабуть, він (Степан Васильченко, IV, 1960, 33). Джерело — Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 426..
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
- —
- —
Гіпоніми ред.
- —
- —
Холоніми ред.
- —
- —
Мероніми ред.
- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| про дитину | |
| |
| про людину з негативними рисами | |
| |