вживати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | вжива́ю | вжива́в вжива́ла | вжива́тиму | — |
| Ти | вжива́єш | вжива́в вжива́ла | вжива́тимеш | вжива́й |
| Він Вона Воно |
вжива́є | вжива́в вжива́ла вжива́ло | вжива́тиме | — |
| Ми | вжива́єм(о) | вжива́ли | вжива́тимем(о) | вжива́ймо |
| Ви | вжива́єте | вжива́ли | вжива́йте | |
| Вони | вжива́ють | вжива́ли | вжива́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | ||||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | вжива́ючи | |||
| Дієприсл. мин. ч. | вжива́вши | |||
| Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Безособова форма | — | |||
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Префікс: в-; корінь: -жив-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- МФА: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно; послуговуватися чимось. ◆ немає прикладів застосування.
- використовувати або застосовувати що-небудь з якоюсь метою. ◆ немає прикладів застосування.
- споживати взагалі (їсти, пити). ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Переклад ред.
| користуватися чим-небудь для своїх потреб, застосовувати що-небудь завжди, постійно; послуговуватися чимось | |
| використовувати або застосовувати що-небудь з якоюсь метою | |
| споживати взагалі | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: вживати
- Новий тлумачний словник української мови у чотирьох томах, Київ 1999.