весити

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	*ве́сю	ве́сїв ве́сіла	{{{3}}}ітиму	—
Ти	ве́сш	ве́св ве́сіла	ве́сітимеш	ве́сиь
Він Вона Воно	ве́сіть	ве́сів ве́сіла ве́сіло	ве́сітиме	—
Ми	ве́сім ( -имо)	ве́сіли	ве́сітимем(о)	ве́сьмо
Ви	ве́сіте	ве́сіли		ве́сіьте
Вони	ве́сть	ве́сіли	ве́сітимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	[[{{{3}}}ячи]]
Дієприсл. мин. ч.	ве́сівши
Безособова форма	—

весити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Творення форми настоящего времени 1. особи однини утруднене. II дієвідміна

Корінь: -вес-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. важити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: ве́сить (ru)

Джерела

• Лексикографічний бюлетень / Акад. наук Укр. РСР ; Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Вид-во Акад. наук Укр. РСР, 1954. — Т. 4—9. — С. 10.