вертиголова

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	вертиголова́	вертиголо́ви
Р.	вертиголови́	вертиголі́в
Д.	вертиголові́	вертиголо́вам
З.	вертиголову́	вертиголі́в
Ор.	вертиголово́ю	вертиголо́вами
М.	вертиголові́	вертиголо́вах
Кл.	вертиголо́во	вертиголо́ви

вер-ти-го-ло-ва́

Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1*d за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вертиголов-; закінчення: -а.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зах. той, хто має звичку вертіти головою ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів