вербич
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ве́рбич | — |
| Р. | ве́рбича | — |
| Д. | ве́рбичеві ве́рбичу |
— |
| З. | ве́рбича | — |
| Ор. | ве́рбичем | — |
| М. | ве́рбичеві ве́рбичу |
— |
| Кл. | ве́рбичу | — |
ве́р-бич
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -верб-; суфікс: -ич.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- етн., рел., церк. шостий тиждень Великого посту. [≈ 1] ◆ На Вербному тижні у церквах освячували вербові гілочки. , «Дидактичні матеріали для уроків української мови (диктанти, перекази, аудіювання, читання мовчки)», Долина, 2017
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |