Українська
ред.

Морфосинтаксичні ознаки ред.

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я вві́рчую вві́рчував вві́рчуватиму  —
Ти вві́рчуєш вві́рчував
вві́рчувала
вві́рчуватимеш вві́рчуй
Він
Вона
Воно
вві́рчує вві́рчував
вві́рчувала
вві́рчувало
вві́рчуватиме  —
Ми вві́рчуєм(о) вві́рчували вві́рчуватимем(о) вві́рчуймо
Ви вві́рчуєте вві́рчували вві́рчуйте
Вони вві́рчують вві́рчували вві́рчуватимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. вві́рчуючи
Дієприсл. мин. ч. вві́рчувавши
Пас. дієприкм. теп. ч. вві́рчуваний
Безособова форма вві́рчувано

вві́р-чу-ва-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: в-; корінь: -вірч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова ред.

Семантичні властивості ред.

 
Ввірчувати

Значення ред.

  1. обертаючи навколо осі (свердло, коловорот і т. ін.), заглиблювати, вганяти у якесь тверде тіло. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми ред.

Мероніми ред.

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.

Колокації ред.

Прислів'я та приказки ред.

Споріднені слова ред.

Найтісніша спорідненість

Етимологія ред.

Від ??

Переклад ред.

Список перекладів

Джерела ред.