ватріти
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | ватрі́ю | ватрі́в ватрі́ла | ватрі́тиму | — |
Ти | ватрі́єш | ватрі́в ватрі́ла | ватрі́тимеш | ватрі́й |
Він Вона Воно |
ватрі́є | ватрі́в ватрі́ла ватрі́ло | ватрі́тиме | — |
Ми | ватрі́єм(о) | ватрі́ли | ватрі́тимем(о) | ватрі́ймо |
Ви | ватрі́єте | ватрі́ли | ватрі́йте | |
Вони | ватрі́ють | ватрі́ли | ватрі́тимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | ватрі́ючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | ватрі́вши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
ват-рі́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.
Корінь: -ватр-; суфікс: -і; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ʋɐˈtʲrʲite] (одн.), [—] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. згорати, перетворюватись на попіл. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Не зовсім ясне; можливо, спільнослов'янське, споріднене з ав. ātar- "вогонь", перс. āzar-, вірм. airem "горіти, палати", ос. art "вогонь", алб. vatrë, votrë "вогнище", ірл. áith "піч", можливо, також з рос. ватру́шка. Припускається також запозичення з давньоіранської мови через турецьке або циганське посередництво, а також виводиться від рум. vátră, що вважається здавна успадкованим з індоєвропейської прамови чи запозиченим з іранської мови або виводиться від алб. vatrë чи від дакійського субстрату. Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.
Переклад ред.
Список перекладів | |
Література ред.
- Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1982. Т. 1: А — Г / Укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 1982. — 632 с.