валькірія
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | валькі́рія | валькі́рії |
Р. | валькі́рії | валькі́рій |
Д. | валькі́рії | валькі́ріям |
З. | валькі́рію | валькі́рій |
Ор. | валькі́рією | валькі́ріями |
М. | валькі́рії | валькі́ріях |
Кл. | валькі́ріє* | валькі́рії* |
валь-кі́-рі-я
Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -валькір-; суфікс: -і; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- у давньоскандинавській міфології — войовничі вершниці, діви-богині, що носилися над полем бою, розподіляючи перемогу і смерть.
- перен. про дівчину з незалежною, непокірною вдачею. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
- —
- —
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
войовничі вершниці, діви-богині | |
про дівчину з незалежною, непокірною вдачею | |