вабець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вабе́ць | вабці́ |
Р. | вабця́ | вабці́в |
Д. | вабце́ві вабцю́ |
вабця́м |
З. | вабця́ | вабці́в |
Ор. | вабце́м | вабця́ми |
М. | вабце́ві вабцю́ |
вабця́х |
Кл. | вабцю́ | вабці́ |
ва-бе́ць
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ваб-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- птах, що приманює інших птахів
- мисливець, який приманює птахів, звірів, наслідуючи їхні голоси ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
- —
- —
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
- —
- —
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |
Список перекладів | |