білянка
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | біля́нка | біля́нки |
| Р. | біля́нки | біля́нок |
| Д. | біля́нці | біля́нкам |
| З. | біля́нку | біля́нок |
| Ор. | біля́нкою | біля́нками |
| М. | на/у біля́нці | на/у біля́нках |
| Кл. | біля́нко | біля́нки |
бі-ля́н-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біл-; суфікси: -ян-к; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- розм. світловолоса або білолиця жінка, дівчина; білявка. [≈ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- рідк. білість обличчя (на протилежність до ластовиння, веснянок). ◆ — Ластівко, ластівко! На тобі веснянки, дай мені білянки! Номис
Синоніми
- ↑ блонди́нка
- ↑ ?
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| світловолоса або білолиця жінка | |
| білість обличчя | |