біженець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бі́женець | бі́женці |
| Р. | бі́женця | бі́женців |
| Д. | бі́женцю бі́женцеві |
бі́женцям |
| З. | бі́женця | бі́женців |
| Ор. | бі́женцем | бі́женцями |
| М. | бі́женці бі́женцеві бі́женцю |
бі́женцях |
| Кл. | бі́женцю | бі́женці |
бі́-же-нець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -біж-; суфікси: -ен-ець.
Вимова ред.
- МФА : [ˈbʲiʒenet͡sʲ] (одн.), [ˈbʲiʒenʲt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- люди, що залишають місце свого проживання під час війни або стихійного лиха. [▲ 1][▼ 1] ◆ Біженці котили на двоколках убогий свій скарб Довженко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
| |