біднятко

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бідня́тко	бідня́тка
Р.	бідня́тка	біднято́к
Д.	бідня́тку	бідня́ткам
З.	бідня́тко	бідня́тка
Ор.	бідня́тком	бідня́тками
М.	біднятці	бідня́тках
Кл.	бідня́тко*	бідня́тка*

бід-ня́т-ко

Іменник, істота, спільний рід (може узгоджуватися з іншими частинами мови як чоловічого, так і жіночого роду), II відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бідн-; суфікс: -ятк; закінчення: -о.

Вимова

• МФА : [bʲiˈdʲnʲɑtkɔ] (одн.), [bʲiˈdʲnʲɑtkɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. Шаблон:пестл. бідолаха, бідняжка. ◆ Я пообіцяла принести їй викройку наймоднішого фасону, біднятко мусило подякувати Леся Українка

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: біднятко