бучок

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бучо́к	бучки́
Р.	бучка́	бучкі́в
Д.	бучко́ві бучку́	бучка́м
З.	бучо́к	бучки́
Ор.	бучко́м	бучка́ми
М.	бучко́ві бучку́	бучка́х
Кл.	бучку́*	бучки́*

бу-чо́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -буч-; суфікс: -ок.

Вимова

• МФА : [bʊˈt͡ʃɔk] (одн.), [bʊˈt͡ʃkɪ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Бучок

Значення

1. зменш.-пестл. до бук. ◆ Хилилися до річища тонкі верби, їжачилися нескинутим листям молоді дубки й бучки Чегідей

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бучок