акцентований
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
|---|---|---|---|---|
| Н. | акценто́ваний | акценто́вана | акценто́ване | акценто́вані |
| Р. | акценто́ваного | акценто́ваної | акценто́ваного | акценто́ваних |
| Д. | акценто́ваному | акценто́ваній | акценто́ваному | акценто́ваним |
| З. | акценто́ваного (іcт.) акценто́ваний (неіст.) |
акценто́вану | акценто́ване | акценто́ваних (іст.) акценто́вані (неіст.) |
| О. | акценто́ваним | акценто́ваною | акценто́ваним | акценто́ваними |
| М. | акценто́ванім акценто́ваному |
акценто́ваній | акценто́ванім акценто́ваному |
акценто́ваних |
ак-цен-то́-ва-ний
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -акцент-; суфікси: -ов-ан-; закінчення: -ий
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- дієприкметник пасивного минулого часу до акцентувати ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменшено-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |
Джерела ред.
- Словник УЛІФ: акцентований
- Словник української мови в 11-ти томах, К.: Наукова думка, том І, 1970
- Великий зведений орфографічний словник сучасної української лексики /Уклад. і головний редактор В. Т. Бусел. — К.; Ірпінь: ВТФ «Перун», 2003 ISBN 966-569-178-3