бучина
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бучи́на | бучи́ни |
| Р. | бучи́ни | бучи́н |
| Д. | бучи́ні | бучи́нам |
| З. | бучи́ну | бучи́ни |
| Ор. | бучи́ною | бучи́нами |
| М. | бучи́ні | бучи́нах |
| Кл. | бучи́но* | бучи́ни* |
бу-чи́-на
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бучин-; закінчення: -а.
Вимова ред.
- МФА : [bʊˈt͡ʃɪnɐ] (одн.), [bʊˈt͡ʃɪne] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- діал. букове дерево; бук. [≈ 1][▲ 1] ◆ Тужив, гукав голуб на бучині. Зажурився мій миленький по своїй дівчині Народна пісня
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |