бучильник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	бучи́льник	бучи́льники
Р.	бучи́льника	бучи́льників
Д.	бучи́льнику бучи́льникові	бучи́льникам
З.	бучи́льник	бучи́льники
Ор.	бучи́льником	бучи́льниками
М.	на/в бучи́льнику	на/в бучи́льниках
Кл.	бучи́льнику*	бучи́льники*

бу-чи́ль-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -бучиль-; суфікс: -ник.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. техн. апарат для бучення (див. бучення 3). ◆ Дезинфекційний бучильник

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: бучильник