Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	бу́цнуся	бу́цнувся бу́цнувсь	бу́цнуся, бу́цнусь	—
Ти	бу́цнешся	бу́цнувся бу́цнувсь	бу́цнешся	бу́цнися, бу́цнись
Він Вона Воно	бу́цнеся	бу́цнувся, бу́цнувсь бу́цнулася, бу́цнулась бу́цнулося, бу́цнулось	бу́цнеться	—
Ми	бу́цнем(о)сяя	бу́цнулися	бу́цнем(о)ся, бу́цнемомсь	бу́цнім(о)ся, бу́цнімсь
Ви	бу́цнетеся	бу́цнулися		бу́цніться
Вони	бу́цнуться	бу́цнулися, бу́цнулись	бу́цнуться	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. мин. ч.	—
Дієприкм. пас. мин. ч.
Безособова форма	—

бу́ц-ну-ти-ся

Корінь: -буцну-; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

док. однокр. до буцатися. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Буцнулись так, що аж ґулі на лобах понабігали

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

буцнутися