бухнути
Українська
ред.
бу́хнути ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | бу́хну | бу́хнув бу́хнула | бу́хну | — |
| Ти | бу́хнеш | бу́хнув бу́хнула | бу́хнеш | бу́хни |
| Він Вона Воно |
бу́хне | бу́хнув бу́хнула бу́хнуло | бу́хне | — |
| Ми | бу́хнем | бу́хнули | бу́хнем(о) | бу́хнім(о) |
| Ви | бу́хнете | бу́хнули | бу́хніть | |
| Вони | бу́хнуть | бу́хнули | бу́хнуть | — |
| Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. мин. ч. | ||||
| Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
| Безособова форма | — | |||
бухнути (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -бух-; суфікси: -н-у; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова ред.
- МФА : [ˈbuxnʊte] (одн.), [—] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- док. перех. і неперех. однокр. до бухати. ◆ Глухо бухнули гранати, задрижали береги П. М. Воронько
- перех., розм. ликнути багато чого-небудь. ◆ Євгенію мовби води холодної бухнув у лице [селянин] І. Я. Франко
- витратити на що-небудь, вкласти дуже багато грошей у щось. ◆ Більше як 10 000 бухнув я в нього [у титул] І. Я. Франко
- неперех., розм. важко впасти. ◆ Сусідка трохи не бухнула в воду І. С. Нечуй-Левицький
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| однократне до бухати | |
| ликнути багато чого-небудь | |
| витратити на що-небудь, вкласти дуже багато грошей у щось | |
| важко впасти | |