буртіль
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бу́ртіль | бу́ртілі |
| Р. | бу́ртіля | бу́ртілів |
| Д. | бу́ртілю бу́ртілеві |
бу́ртілям |
| З. | бу́ртіль | бу́ртілі |
| Ор. | бу́ртілем | бу́ртілями |
| М. | бу́ртілі бу́ртілю |
бу́ртілях |
| Кл. | бу́ртілю* | бу́ртілі* |
бу́р-тіль
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -буртіль-.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- заст. згорток або пакунок паперу, полотна і т. п. ◆ Одна жінка вкрала буртіль краму. «Словник Грінченка»
Синоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |