бурління
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бурл́іння | бурл́іння |
| Р. | бурл́іння | бурл́інь |
| Д. | бурл́інню | бурл́інням |
| З. | бурл́іння | бурл́іння |
| Ор. | бурл́інням | бурл́іннями |
| М. | бурл́інні бурл́інню |
бурл́іннях |
| Кл. | бурл́іння | бурл́іння |
бур-лі́-ння
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бурл-; суфікси: -і-нн; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: [bʊrˈlʲinʲːɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- дія за значенням бурлити[[Категорія:Вербальні слова}}]] і звуки, утворювані цією дією ◆ І він почув бурління волзьких вод Бажан
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Переклад
ред.| Список перекладів | |