буремний

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина (чол. р.)	однина (жін. р.)	однина (сер. р.)	множина
Н.	буре́мний	буре́мна	буре́мне	буре́мні
Р.	буре́много	буре́мної	буре́много	буре́мних
Д.	буре́мному	буре́мній	буре́мному	буре́мним
З.	буре́много (іcт.) буре́мний (неіст.)	буре́мну	буре́мне	буре́мних (іст.) буре́мні (неіст.)
О.	буре́мним	буре́мною	буре́мним	буре́мними
М.	буре́мнім буре́мному	буре́мній	буре́мнім буре́мному	буре́мних

бу-ре́м-ний

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -бур-; суфікси: -ем-н; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. прикметник до буря 1; який буває під час бурі ◆ Не заспокоювались стривожені думи, як не може одразу заспокоїтись море, розбурхане буремними вітрами Шиян
   1. з бурею, бурями ◆ Минала довга, виснажлива буремна ніч
   2. неспокійний, розбурханий (про море, річку і т. ін.) ◆ За галявиною вдалині ще вищі шереги відрогів, які нагадують буремне море, що в пориві піднялось до самого неба і раптом закам'яніло Воронько
2. перен. сповнений подій, тривог, хвилювань ◆ — Тут пройшло моє босоноге дитинство і моя буремна юність Довженко

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

прикметник до буря; який буває під час бурі

з бурею, бурями

неспокійний, розбурханий

сповнений подій, тривог, хвилювань

Джерела

• Словник УЛІФ: буремний