бужениця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бужени́ця | — |
| Р. | бужени́ці | — |
| Д. | бужени́ці | — |
| З. | бужени́цю | — |
| Ор. | бужени́цею | — |
| М. | бужени́ці | — |
| Кл. | бужени́це* | — |
бу-же-ни́-ця
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 5a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -бужен-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова
ред.- МФА: [bʊʒeˈnɪt͡sʲɐ]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ?
Переклад
ред.| Список перекладів | |