Українська

бу-ди-нко-во-ло-ді́-ння

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -будин-; суфікс: -к; інтерфікс: -о-; корінь: -волод-; суфікси: -і -нн; закінчення: -я.

управа, що володіє будинком ‖ майно у вигляді будинку і прибудинкової території, що належить такій управі. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Внаслідок тривалих зливових дощів та підняття рівня води в р. Прут та в малих річках Мошків і Задубрівка підтоплена значна територія Садгірського району, а саме: затоплено 18 вулиць, 38 житлових будинків та 151 будинковолодіння.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: домовладение

будинковолодіння