буваличі

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	—	бува́личі
Р.	—	бува́личів
Д.	—	бува́личам
З.	—	бува́личі
Ор.	—	бува́личами
М.	—	бува́личах
Кл.	—	бува́личі*

бу-ва́-ли-чі

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 4a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.

Корінь: -бувалич-; закінчення: -і.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. те ж саме, що бувальці. ◆ Бував у бувальцях (у буваличах). Російсько-український словник сталих виразів 1959р. (І. О. Вирган, М. М. Пилинська)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів