бувалець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бува́лець | бува́льці |
| Р. | бува́льця | бува́льців |
| Д. | бува́льцю бува́льцеві |
бува́льцям |
| З. | бува́льця | бува́льців |
| Ор. | бува́льцем | бува́льцями |
| М. | бува́льці бува́льцеві бува́льцю |
бува́льцях |
| Кл. | бува́льцю | бува́льці |
бу-ва́л-ець
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 5*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бувал-; суфікс: -ець.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- людина з великим життєвим досвідом, яка багато бачила, зазнала у своєму житті ◆ — Гей, та пішов я, брате мій, степами, та пішов ланами у той край, про який чував лиш від бувальців... Коцюбинський
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |