бубонець
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | бубоне́ць | бубонці́ |
| Р. | бубонця́ | бубонці́в |
| Д. | бубонце́ві бубонцю́ |
бубонця́м |
| З. | бубоне́ць | бубонці́ |
| Ор. | бубонце́м | бубонця́ми |
| М. | бубонці́ бубонця́ |
бубонця́х |
| Кл. | бубонцю́* | бубонці́* |
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5*b за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -бубон-; суфікс: -ець.
Вимова
ред.- МФА : [bʊbɔˈnɛt͡sʲ] (одн.), [bʊbonʲˈt͡sʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- брязкальце, що має форму порожньої металевої кульки з шматочками металу всередині ◆ Помчали коні, мов навіжені, гримлячи бубонцями А. І. Шиян
Синоніми
ред.Антоніми
ред.Гіпероніми
ред.Гіпоніми
ред.Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Переклад
ред.| Список перекладів | |