брязнутися
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | бря́знуся | бря́знувся бря́знувсь | бря́знуся, бря́знусь | — |
Ти | бря́знешся | бря́знувся бря́знувсь | бря́знешся | бря́знися, бря́знись |
Він Вона Воно |
бря́знеся | бря́знувся, бря́знувсь бря́знулася, бря́знулась бря́знулося, бря́знулось | бря́знеться | — |
Ми | бря́знем(о)сяя | бря́знулися | бря́знем(о)ся, бря́знемомсь | бря́знім(о)ся, бря́знімсь |
Ви | бря́знетеся | бря́знулися | бря́зніться | |
Вони | бря́знуться | бря́знулися, бря́знулись | бря́знуться | — |
Дійсн. дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. мин. ч. | — | |||
Дієприкм. пас. мин. ч. | ||||
Безособова форма | — |
бря́з-ну-ти-ся
Дієслово, доконаний вид, перехідне, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 3a.
Корінь: -брязн-; суфікс: -у; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.
Вимова ред.
- МФА: [ˈbrʲɑznʊtesʲɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- док., розм. важко, з шумом упасти. [▲ 1] ◆ Убігши у хату, так і брязнулась жінці у ноги, що доглядала її Митрика Г. Ф. Квітка-Основ'яненко
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |