брязкало
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Іменник, середній рід, неістота.
Корінь: --.
Вимова ред.
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- брязкуча дитяча іграшка ◆ На возах діти свистали в закуплені в місті свиставки, калатали глиняними брязкалами Франко
- взагалі предмет, що бряжчить (від ударів або трясіння) ◆ Як старець обідраний, диліжанс вибиває у всі свої брязкала Васильченко
- брязкуча металева тарілочка або дзвіночок на бубні ◆ немає прикладів застосування.
- брязкуча прикраса ◆ За що ж, панотче, вас вельможністю зробили..; В блискучому всьому, як птаха, нарядили, На шию брязкал натягли? Щоголів
- перен., зневажл. про те, що не становить ніякої цінності, є тільки пустою прикрасою ◆ [Пророк самарійський:] Вам відомо, які то святощі вона втопила? [Самарянин:] Ти ж сам казав, що брязкало старе!.. Леся Українка
- зневажл. про балакучу людину; базіка, базікало ◆ — Ну, таки принесло ледащо отого дзвонаря, оте брязкало! Нечуй-Левицький
Синоніми ред.
Антоніми ред.
Гіпероніми ред.
Гіпоніми ред.
Усталені словосполучення, фразеологізми ред.
Споріднені слова ред.
- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
| Список перекладів | |