бруднити
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.| теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
|---|---|---|---|---|
| Я | брудню́ | брудни́в брудни́ла | {{{3}}}и́тиму | — |
| Ти | брудни́ш | брудни́в брудни́ла | брудни́тимеш | брудни́ |
| Він Вона Воно |
брудни́ть | брудни́в брудни́ла брудни́ло | брудни́тиме | — |
| Ми | брудни́м (-имо́) | брудни́ли | брудни́тимем(о) | брудні́м(о) |
| Ви | брудни́те | брудни́ли | брудні́те | |
| Вони | брудни́я́ть | брудни́ли | брудни́тимуть | — |
| Дієприкм. теп. ч. | — | |||
| Дієприкм. мин. ч. | ||||
| Дієприсл. теп. ч. | [[{{{4}}}ячи]] | |||
| Дієприсл. мин. ч. | брудни́вши | |||
| Безособова форма | — | |||
бруд-ни́-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4b. Відповідні дієслова доконаного виду — вибруднити, забруднити.
Корінь: -бруд-; суфікси: -н-и; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- недок., перех. робити кого-, що-небудь брудним, нечистим. ◆ Невеличкі рученята невпокійно бігали по личку, витираючи сльози, бруднили його Панас Мирний
- перен. плямувати, опоганювати, ганьбити, без честити кого-, що-небудь. ◆ Пліснява минулого таки липне — з останніх сил, намагається ще бруднити, як може Іван Ле
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.| робити кого-, що-небудь брудним, нечистим | |
| плямувати, опоганювати, ганьбити, без честити кого-, що-небудь | |