бруднити руки

Українська

Тип та синтаксичні ознаки

бруд-ни́-ти ру́-ки

Стійка словосполука (фразеологізм). Використовується як дієслівна група.

Вимова

• МФА: [brʊˈdnɪte ˈruke]
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. об кого — що і без додатка устрявати у якусь невигідну чи неприємну справу; зв'язуватися з ким-небудь недостойним (переважно у бійці). ◆ Сагайдак-бей не жав «хліба козацького». Та й навіщо було бруднити руки, коли йому і так належала лев'яча частка здобутого?! Тулуб

Переклад

Список перекладів