бронзувальниця
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки ред.
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | бронзува́льниця | бронзува́льниці |
Р. | бронзува́льниці | бронзува́льниць |
Д. | бронзува́льниці | бронзува́льницям |
З. | бронзува́льницю | бронзува́льниць |
Ор. | бронзува́льницею | бронзува́льницями |
М. | бронзува́льниці | бронзува́льницях |
Кл. | бронзува́льницю | бронзува́льниці |
брон-зу-ва́ль-ни-ця
Іменник жіночого роду, істота, відмінювання 5a.
Корінь: -бронзувальн-; суфікс: -иц; закінчення: -я.
Вимова ред.
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
- спец. жін. ім. до бронзувальник. [▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми ред.
Мероніми ред.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми ред.
Колокації ред.
Прислів'я та приказки ред.
Споріднені слова ред.
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія ред.
Від ??
Переклад ред.
Список перекладів | |