брила
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | брила́ | бри́ли |
Р. | брили́ | бри́л |
Д. | брилі́ | бри́лам |
З. | брилу́ | бри́ли |
Ор. | брило́ю | бри́лами |
М. | брилі́ | бри́лах |
Кл. | бри́ло* | бри́ли* |
бри-ла́
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1e за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -брил-; закінчення: -а.
Вимова
ред.- МФА : [breˈlɑ] (одн.), [ˈbrɪle] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- великий безформний шматок каменю, землі, глини, льоду і т. ін. ◆ Рве [вода] каміння з-під ніг, котить кам'яні брили з гори і дуже легко може перевернути віз І. Я. Франко ◆ Брила м'язів: борець-депутат Беленюк похизувався оголеним торсом УНІАН
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
ред.Мероніми
ред.Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від ??
Переклад
ред.Список перекладів | |